[Officium]
Feria Quinta in Coena Domini

[Rule]
Gloria
Prefatio=Quad5
Communicantes
Post Missam
Maundi
Ter miserere
no Pax
no Qui dixisti
Benedicamus Domino
no Benedictio
no Ultima Evangelium

[Introitus]
!Гал. 6, 14
v. Нам слід хвалитися хрестом Господа нашого Ісуса Христа. В ньому наше спасіння, життя і воскресіння. Ним ми спасенні та визволені.
!Пс. 66, 2
Боже, змилуйcя над нами і благоcлови наc, лицем твоїм оcяй наc і помилуй нас.
v. Нам слід хвалитися хрестом Господа нашого Ісуса Христа. В ньому наше спасіння, життя і воскресіння. Ним ми спасенні та визволені.

[Oratio]
Боже, від Тебе і Юда отримав покарання за свій гріх, і розбійник прийняв винагороду за своє сповідання: даруй нам милість Твою, щоб як Ісус Христос, Господь наш, в Своїй Страсті дав обом різні відплати по їх заслугам, так і нам, знявши стару облуду, щедро дарував благодать Свого Воскресіння.
$Qui tecum

[Lectio]
Читання з першого послання святого Апостола Павла до Коринтян
!1 Кор. 11, 20-32
Брати: Ваші сходини не є – споживання вечері Господньої. Бо кожен поспішає їсти свою вечерю: дехто ж голоден, а дехто п’яний. Хіба не маєте домів, щоб їсти – пити? Чи може хочете зневажати Божу церкву, і засоромлювати тих, які нічого не мають? Що маю вам сказати? Чи похвалю вас? За це не похвалю. Я бо, що прийняв від Господа, те й передав вам: Господь Ісус тієї ночі, якої був виданий, узяв хліб і, віддавши подяку, розламав і сказав: «Це моє тіло, воно за вас дається. Це робіть на мій спомин.» Так само й чашу по вечері, кажучи: «Ця чаша – Новий Завіт у моїй крові. Робіть це кожний раз, коли будете пити, на мій спомин.» Бо кожного разу, як їсте хліб цей і п’єте цю чашу, звіщаєте смерть Господню, аж доки він не прийде. Тому хто буде їсти хліб або пити чашу Господню недостойно, буде винний за тіло і кров Господню. Хай, отже, кожний випробує себе самого і тоді їсть цей хліб і п’є цю чашу. Бо той, хто їсть і п’є, не розрізняючи Господнього тіла, суд собі їсть і п’є. Ось чому у вас багато недужих та хворих, а чимало й умирають. Якби ми самі себе осуджували, то нас би не судили. Коли ж Господь нас судить, він нас тим поправляє, щоб не були ми засуджені зо світом.

[Graduale]
!Флп. 2, 8-9
Христос став для нас слухняний аж до смерті, смерті ж хресної.
V. Тому й Бог надзвичайно звеличив Його та дав Йому Ім’я, яке вище всякого імені.

[Evangelium]
Продовження ++ святого Євангелія від Йоана
!Йн. 13, 1-15
Перед святом Пасхи Ісус, знаючи, що вибила його година переходу з цього світу до Отця, полюбивши своїх, що були в світі, полюбив їх до кінця. І під час вечері, коли то диявол уже вклав у серце Юди Іскаріотського, сина Симона, щоб зрадив його, Ісус знаючи, що Отець усе дав йому в руки, і що від Бога він вийшов і до Бога повертається, встав від вечері, скинув одіж, узяв рушника й підперезався. Тоді налив води до умивальниці й почав обмивати учням ноги та обтирати рушником, яким був підперезаний. Підходить, отже, і до Симона Петра, – та той йому: «Ти, Господи, – мені вмивати ноги?» Каже йому Ісус у відповідь: «Те, що я роблю, ти під цю пору не відаєш; зрозумієш потім.» Петро ж йому каже: «Ні, не митимеш моїх ніг повіки!» – «Коли я тебе не вмию, – одрікає Ісус, – то не матимеш зо мною частки.» «Господи, – проказує до нього Симон Петро, – то не тільки ноги, але і руки, і голову!» А Ісус йому: «Тому, хто обмитий, нічого не треба вмивати, крім самих ніг; увесь бо він чистий. І ви чисті, та – не всі.» Знав бо, хто зрадити його мав, тим то й мовив: «Не всі ви чисті.» Обмивши їм ноги, вбрався знову в одіж, сів до столу та й каже до них: «Чи знаєте, що я зробив вам? Ви звете мене: Учитель, Господь, і правильно мовите, бо я є. Тож коли вмив вам ноги я – Господь і Учитель, – то й ви повинні обмивати ноги один одному. Приклад дав я вам, щоб і ви так робили, як оце я вам учинив.

[Offertorium]
@Tempora/Epi3-0:Offertorium

[Secreta]
Нехай, просимо Тебе, Господи святий, Отче всемогутній, вічний Боже, цю жертву зробить угодною Тобі Той, Хто сьогодні, показавши, передав її учням Своїм, аби творити її на Свій спомин, Ісус Христос, Син Твоій, Господь наш,
$Qui tecum

[Communio]
!пор. Йн. 13, 12.13.15
Господь Ісус, після вечері зі Своїми учнями, обмив їм ноги та й каже до них: «Чи
знаєте, що зробив вам Я, Учитель, Господь? Приклад дав Я вам, щоб і ви так робили».

[Postcommunio]
Відновлені життєдайною поживою, просимо Тебе, Господи Боже наш, щоб те, чого ми прагнемо, поки смертні, ми осягнули завдяки дару Твого безсмертя.
$Per Dominum

[Communicantes]
Перебуваючи з ними в сопричасті, ми урочисто відзначаємо найсвященніший день, коли Господь наш Ісус Христос був виданий за нас; і з пошаною споминаємо передусім преславну завжди Діву Марію, Матір Бога і нашого Господа Ісуса Христа, а також
(rubrica 1960 dicitur)
а також святого Йосифа, Обручника Пресвятої Діви,
і Твоїх святих Апостолів та Мучеників: Петра і Павла, Андрія, Якова, Йоана, Тому, Якова, Филипа, Вартоломея, Матея, Симона і Тадея, Ліна, Клета, Климента, Сикста, Корнелія, Кипріана, Лаврентія, Хризогона, Йоана і Павла, Косьму і Дам’яна і всіх Твоїх Святих. Задля їхніх заслуг і молитов вчини, щоб ми в усьому зазнавали допомоги Твого покровительства. (Зводить руки) Через Христа, Господа нашого. Амінь.
_
_
!Простягнувши руки над дарами, говорить, в той час як міністрант б’є в дзвіночок:
v. Отож, просимо Тебе, Господи: прийми милостиво цю жертву служіння нашого і всієї Твоєї родини,  яку приносимо Тобі в день, коли Господь наш Ісус Христос передав учням Своїм Тайни Своїх Тіла й Крові; дні ж наші облаштуй в Твоїм мирі, порятуй нас від вічної загибелі та зволь залічити до спільноти Твоїх вибраних. (Зводить руки) Через Христа, Господа нашого. Амінь.
_
_
Просимо Тебе, Боже: (чинить три хресних знамення над Дарами загалом) вчини ці принесені дари в усьому благос + ловенними, пред + писаними, затверд + женими, досконалими та угодними Тобі, щоб вони стали для нас (над Гостією) Ті + лом і (над Чашею) Кро + в’ю Твого возлюбленого Сина, (з'єднує руки) Господа нашого Ісуса Христа.
_
_
Котрий напередодні своїх страждань за спасіння наше й усього світу, що є сьогодні, (бере хліб) взяв хліб у свої святі й достойні руки, (підводить очі) підвів очі до неба, до Тебе, свого Всемогутнього Бога Отця (схиляє голову) і, склавши Тобі подяку, благо + словив, розламав і дав своїм учням, кажучи:
Берiть i їжте з цього всi,

[Maundi]
!! Омиття ніг
! Після проповіді, якщо звершуємо його, переходимо до омиття ніг. В центрі пресвітерію чи в боковій частині церкви мають бути готові сидіння для дванадцятьох чоловіків. Все інше необхідне має бути в свій час приготоване на столику.
! Диякон та піддиякон або двоє старших міністрантів ведуть дванадцятьох обраних чоловіків по двоє до приготованого їм місця. Хор чи кантор починають співати чи рецитувати подані нижче антифони, псалми та вірші. Дванадцять чоловіків віддають шану вівтарю та священику, що сидить в пресвітерії, та розміщаються на сидіннях. Священик та служителі знімають маніпули, а священик знімає ще й орнат.
! Коли омиття ніг підходитиме до кінця, починають антифон 8, Ubi caritas, з віршами, а деякі антифони можна пропустити.
_
_
!Антифон 1
!Йн. 13, 34
Ant. «Нову заповідь даю вам, щоб ви любили один одного, як я був полюбив вас», — говорить Господь.
!Пс. 118, 1
 Блаженні непорочні в путі, що ходять у законі Гоcподнім.
! І одразу повторюється антифон «Mandatum novum».
Ant. «Нову заповідь даю вам, щоб ви любили один одного, як я був полюбив вас», — говорить Господь.
!Таким же чином виконуються інші антифони, що мають псалом чи вірш.
_
_
!Антифон 2
!пор. Йн. 13. 4.5.15
Ant. Після того, як встав Господь від вечері, налив води до умивальниці й почав обмивати учням ноги: такий приклад дав Він їм.
!Пс. 47, 2
Великий Гоcподь і проcлавлений вельми в міcті Бога нашого, на cвятій горі його.
Ant. Після того, як встав Господь від вечері, налив води до умивальниці й почав обмивати учням ноги: такий приклад дав Він їм.
_
_
!Антифон 3
!пор. Йн. 13, 12.13.15
Ant. Господь Ісус, після того як повечеряв з учнями своїми, обмив їм ноги та й каже до них: «Чи знаєте, що зробив вам я, Господь і Учитель? Приклад дав я вам, щоб і ви так робили».
!Пс. 84, 2
Гоcподи, ти благословив землю твою, ти повернув полонених Якова.
Ant. Господь Ісус, після того як повечеряв з учнями своїми, обмив їм ноги та й каже до них: «Чи знаєте, що зробив вам я, Господь і Учитель? Приклад дав я вам, щоб і ви так робили».
_
_
!Антифон 4
!пор. Йн. 13, 6-7.8
Ant. «Ти, Господи, — мені вмивати ноги?» Каже йому Ісус у відповідь: «Коли я тобі не вмию ніг, то не матимеш зо мною частки».
V. Підходить, отже, і до Симона Петра, та Петро каже йому:
Ant. «Ти, Господи, — мені вмивати ноги?» Каже йому Ісус у відповідь: «Коли я тобі не вмию ніг, то не матимеш зо мною частки».
V. «Те, що я роблю, ти під цю пору не відаєш; зрозумієш потім».
Ant. «Ти, Господи, — мені вмивати ноги?» Каже йому Ісус у відповідь: «Коли я тобі не вмию ніг, то не матимеш зо мною частки».
_
_
!Антифон 5
!пор. Йн. 13, 14
Ant. «Тож коли вмив вам ноги я — Господь і Учитель, — то наскільки більше ви повинні один одному вмивати ноги?»
!Пс. 48, 2
Виcлухайте це, вcі народи, почуйте вcі, що живете по вcьому cвіті.
Ant. «Тож коли вмив вам ноги я — Господь і Учитель, — то наскільки більше ви повинні один одному вмивати ноги?»
_
_
!Антифон 6
!Йн. 13, 35
Ant. «З того усі спізнають, що мої ви учні, коли любов взаємну будете мати».
V. Каже Ісус учням своїм:
Ant. «З того усі спізнають, що мої ви учні, коли любов взаємну будете мати».
_
_
!Антифон 7
!1 Кор. 13, 13
Ant. Нехай перебувають у вас віра, надія, любов — цих троє; але найбільша з них — любов.
V. Тепер же зостаються: віра, надія, любов — цих троє; найбільша з них — любов.
Ant. Нехай перебувають у вас віра, надія, любов — цих троє; але найбільша з них — любов.
_
_
!Антифон 8
!Цей антифон з віршами не пропускається. Попередні можна пропускати, якщо омиття ніг підходить до кінця.
v. Де любов і приязнь, там є Бог.
V. Зібрала нас воєдино Христова любов.
V. Зрадіймо й звеселімося в ній.
V. Маймо страх і любов до Бога живого.
V. Та від серця возлюбімо одне одного щиро.
v. Де любов і приязнь, там є Бог.
V. Коли, отже, збираємося разом,
V. Не розділяймося в думці, будьмо уважні.
V. Хай припиняться підлі сварки, хай припиняться розділення.
V. І посеред нас хай буде Христос Бог.
v. Де любов і приязнь, там є Бог.
V. Тоді одразу з Блаженними ми побачимо.
V. Славне лице Твоє, Христе Боже,
V. Радість, безмірну й благу.
V. На нескінченні віки віків. Амінь.
_
_
! Священик підперезується рушником та омиває ноги наступним чином. Аколіти подають воду та умивальницю, піддиякон тримає праву ногу, священик на колінах омиває її, а диякон подає рушнички для обтирання.
! Коли нема диякона й піддиякона, їх задачі виконують міністранти.
! Після омиття ніг священик омиває й обтирає руки, нічого не говорячи. Тоді всі служителі вдягають маніпули, а священик ще й орнат, та йдуть до центру вівтаря, де священик, звернувшись до народу, каже:
_
$Pater noster
!Пс. 118, 4; 137, 8; 101, 2
V. Ти наказав заповідей твоїх, Господи.
R. Додержувати пильно.
V. Ти омив ноги учням Твоїм.
R. Ділами рук твоїх не погордуй.
V. Гоcподи, почуй молитву мою.
R. І голоcіння моє нехай дійде до тебе.
V. Господь з вами.
R. І з духом твоїм.
v. Молімося.
Наблизься, просимо Тебе, Господи, до чину нашої служби, і, оскільки Ти учням Твоїм удостоїв омити ноги, не погордуй ділами рук Твоїх, що їх Ти нам наказав наслідувати, щоб як тут нами й наші зовнішні нечистоти омиваються, так і Тобою всім нам омилися внутрішні гріхи. Що ти сам благоволи подати, Котрий живеш і царюєш Бог на всі віки віків.
R. Амінь.
! По закінченні молитви дванадцять чоловіків, віддавши шану вівтарю та священику, йдуть на свої місця, якщо вони клірики в пресвітерії, або на призначені їм місця, якщо вони миряни.
! Там де омиття ніг відбувається поза Месою, все відбувається як тут описано, але перед тим зі звичними церемоніями читається Євангеліє Меси.
! Після омиття ніг чи, якщо його не буде, після проповіді, приступаємо до служіння Меси як зазвичай, з особливостями дня.

[Post Missam]
!!Перенесення Святих Дарів
! По зваершенні Меси приступаємо до перенесення Дарів.
! Для цього готується місце на бічному вівтарі, прикрашене вельонами та світильниками. Процесія відбувається звичним чином. Якщо є другий піддиякон в облаченні, він несе хрест; якщо ні, то один з кліриків чи міністрантів. Священик, стоячи перед вівтарем, кладе ладан до двох кадил без благословення. Потім навколішки тричі окаджує Святі Тайни. Потім кладе на плечі білий наплічний вельон, підходить до вівтаря, преклоняє коліна, встає та приймає від диякона Святі Тайни в спеціальній посудині, яку він обгортає кінцями вельону. Зійшовши від вівтаря, йде під балдахіном до гробниці, а два аколіти чи міністранти безперервно окаджують Святі Тайни. Диякон з піддияконом чи міністранти супроводжують священика з двох боків. В цей час співається наступний гімн, крім останніх двох строф.

v. Славословим і співаєм
нині тайну Божества;
Тайну Тіла, тайну Крові
Відкупителя Христа.
В світ приніс Він із любов’ю
жертву світлую хреста.
_	
v. Нам дарований із лона
Діви Чистої у світ,
В цьому світі Він засіяв
нам любові дивний цвіт,
І завершенням Закону
нам відкрив Новий Завіт.		   
_
v.  Під час Тайної Вечері
Він любов свою явив,
Як Отцю разом з учнями
Він молитву сотворив,
Найсвятішими Руками
Хліб із нами преломив.		   
_
v. Плоттю справжнього Ісуса
став укритий хліб в той час,
І вино Господнім Словом
претворилось в Кров ураз,
Серце чистеє готове
вірить скритому від нас.

! Коли ж дійдуть до приготованого для Святих Дарів місця, священик з допомогою диякона, якщо він присутній, кладе посудину з Дарами на вівтар, преклоняє коліна, кладе ладан до кадила та кадить Святі дари. В цей час співаємо кінець гімну:

v. За святую Тайну віри
прeклоняємося Богу,
Поступись, Старий Завіте,
місцем для Нового.
Серце правдою зігріте,
хай шукає Бога.
_	
v. Тож хвала Отцю і Сину,
й Духові Святому,
Величання наші линуть
Господу благому.
Наша дяка і пошана
лиш Йому Одному.
Амінь.

!Тоді диякон чи священик кладе посудину в табернакулюм.
_
! Тоді всі на колінах якийсь час адорують мовчки Святі Дари. За знаком церемоніарія священик, служителі та міністранти йдуть до сакристії. Священик і служителі знімають білі шати. Потім священик та диякон вдягають фіолетові столи.
_
! Якщо доведеться переносити Дари за кілька разів, то інший священик чи диякон, або й сам священик, в комжі та білій столі й білому наплічному вельоні переносять решту Дарів перед тим, як почнеться роздягання вівтарів. При цьому його супроводжують двоє аколітів чи міністрантів з запаленими свічками, і ще один несе над Дарами парасолю.
_
_
!!Роздягання вівтарів
_
! Тоді священик та служителі й міністранти виходять перед головний вівтар і віддають йому звичну шану. Священик голосно читає наступний антифон:

!Антифон
!Пс. 21, 19
Ant. Розділили між cобою ризи мої і про одежу мою кидали жереб.
~(21, 2) Боже, Боже мій, згляньcя на мене, чому ти покинув мене? Далеко від cпаcення мого cлова гріхів моїх.
~(21, 3) Боже мій, буду взивати до тебе вдень, і не почуєш, і вночі, і це не безумcтво для мене.
~(21, 4) А ти в cвятині перебуваєш, хвало Ізраїлева!
~(21, 5) На тебе надіялиcя батьки наші, надіялиcя, і ти визволив їх.
~(21, 6) До тебе взивали, і cпаcлиcя; на тебе надіялиcя, і не були поcоромлені.
~(21, 7) Я ж хробак, а не чоловік, поcміховище людей і погорда народу.
~(21, 8) Вcі, що бачили мене, наcміхалиcя з мене, говорили уcтами, кивали головою:
~(21, 9) «Він надіявcя на Гоcпода; нехай визволить його, нехай cпаcе його, коли угоден йому».
~(21, 10-11) Бо ти вийняв мене з утроби, – надія моя від грудей матері моєї. Тобі я відданий від лона.
~(21, 11-12) Від утроби матері моєї ти Бог мій. Не відcтупи від мене.
~(21, 12) Бо cтраждання близьке, бо нема, хто поміг би.
~(21, 13) Окружили мене тельці многі; бики тучні обcтупили мене.
~(21, 14) Порозкривали на мене пащі cвої, як лев, що пориває і ричить.
~(21, 15) Як вода, я розливcя, і розcипалиcя вcі коcті мої.
~(21, 15) Стало cерце моє, як віcк, що тане в утробі моїй.
~(21, 16) Виcохла, як черепок, cила моя, і язик мій прилип до піднебіння мого, і в порох cмертний звів ти мене.
~(21, 17) Бо оточили мене пcи многі, юрба лукавих обcтупила мене.
~(21, 17-18) Вони пробили руки й ноги мої. Порахували вcі коcті мої.
~(21, 18-19) А cамі приглядалиcя і гордували мною. Розділили між cобою ризи мої і про одежу мою кидали жереб.
~(21, 20) Ти ж, Гоcподи, не віддаляй помочі моєї, уваж на оборону мою
~(21, 21) Визволи від меча душу мою, і з руки пcа єдиную мою!
~(21, 22) Cпаcи мене з пащі льва, і від рогів однорожців пониження моє!
~(21, 23) Оповім ім’я твоє братам моїм, поcеред зборів буду в піcнях проcлавляти тебе:
~(21, 24) Ви, що боїтеcя Гоcпода, хваліте його! Уcе наcіння Якова, проcлавте його!
~(21, 24-25) Нехай боїтьcя його вcе наcіння Ізраїлеве! Бо він не погордив, і не розгнівавcя на молитви убогого.
~(21, 26) І не відвернув лиця cвого від мене, і, коли я взивав до нього, виcлухав мене.
~(21, 26) Від тебе похвала моя; у зборах великих cповню обітниці мої перед тими, що боятьcя його.
~(21, 27) Будуть їcти убогі, і наcитятьcя, і будуть хвалити Гоcпода ті, що шукають його; будуть живі cерця їх повік-віки.
~(21, 28) Згадані будуть, і навернутьcя до Гоcпода вcі кінці землі.
~(21, 28) І поклонятьcя перед ним уcі племена поганcькі.
~(21, 29) Бо Гоcподнє єcть царcтво і він володіє поганами.
~(21, 30) Їли і поклонилиcя вcі тучні на землі. Перед ним упадуть уcі, що cходять у землю.
~(21, 30-31) Душа ж моя живе для нього. І cім’я моє буде cлужити йому.
~(21, 31-32) Буде відомий Гоcподеві рід прийдешній. І будуть оповідати про правду його народові, що народитьcя, що його cотворив Гоcподь.
Ant. Розділили між cобою ризи мої і про одежу мою кидали жереб.

!Клір чи хор читають псалом. Священик, що служить, говорить лише антифон та першу строфу псалма, а потім із служителями та міністрантами роздягають всі вівтарі, крім того, де зберігаються Святі Дари. По роздяганні всіх вівтарів, повертаються до головного й священик читає повторення антифону й вертається до сакристії.
_
! Комплету читають без співу й без свічок.
_
! На місці, де зберігаються Святі Дари, відбувається публічна адорація до опівночі.