[Officium]
Dominica II Passionis seu in Palmis

[Rule]
no Gloria
Credo
Prefatio=Quad5
Prelude
Passio
omit commemoratio incipit
no Ultima Evangelium

[Prelude]
#Благословення галузок
!У відповідний час після богослужіння третьої години, пропускаючи окроплення водою, починаємо благовловення пальмових, оливних [чи вербових] галузок. Священик, що служить, вбраний у амікт, альбу, пояс, червоні столу та каппу. Служителі вбрані в амікт, альбу, пояс; піддиякон на них одягає тунічку, а диякон столу та дальматику червоного кольору.
!Галузки або знаходяться у вірних, або приготовані на столику, покритою білою тканиною, в доречному місці пресвітерію, але так, щоб бути в полі зору народу. Священик зі служителями спершу віддає шану вівтарю, а потім стає за столиком, обличчям до народу. Хор співає:
!Мт. 21, 9
Ant. Осанна Синові Давида! Благословен той, що йде в ім'я Господнє! О Цар Ізраїля, осанна во вишнiх!
_
V. Господь з вами.
R. І з духом твоїм.
!У наступній молитві священик орієнтується на тип дерева: “hos palmarum ramos”, якщо гілки з пальм, чи “hos olivarum ramos”, якщо вони оливні, чи “hos arborum ramos” якщо інші дерева, або ж “hos palmarum et olivarum ramos” якщо галузки з пальм та олив, чи то “hos palmarum/olivarum et aliarum arborum ramos”, якщо гілки різних типів, але серед них є пальмові чи оливні.
v. Молімося.
Благо + слови, просимо Тебе, Господи, ці пальмові (чи оливні, чи древесні) галузки, і подай, щоб те, що люд Твій сьогодні на поклоніння Тобі чинить в тілі, те й духовним чином зміг довершити з найвищою побожністю, отримуючи перемогу над ворогом й всеціло люблячи діла милосердя. Через Христа, Господа нашого.
R. Амінь.
!Потім священик, що служить, тричі окроплює галузки, що лежать на столику, а потім і галузки, які вірні тримають в руках. Потім він звичним чином кладе ладан до кадила та спершу тричі окаджує галузки на столику, а потім і галузки у вірних. Служителі чи міністранти супроводжують його, тримаючи кінці каппи.
_
_
!!Роздача галузок
!По закінченні благовловення відбувається роздача галузок за місцевим звичаєм.
!Як починається роздача, співаються наступні антифони й псалми:
Ant. Єврейськi дiти, носячи оливнi гiлки, зустрiли Господа, взиваючи й промовляючи: “Осанна во вишнiх“.
!Пс. 23, 1-2; 23, 7-10
v. Гоcподня земля, і те, що наповняє її, вcеленна, і вcі, що живуть на ній.
Він на морях заcнував її і на ріках утвердив її.
Ant. Єврейськi дiти, носячи оливнi гiлки, зустрiли Господа, взиваючи й промовляючи: “Осанна во вишнiх“.
v. Піднеcіте, князі, ворота ваші, і піднеcітеcя, ворота вічні, і ввійде цар cлави.
Хто єcть цей цар cлави? Гоcподь, кріпкий і cильний, Гоcподь, cильний у бою.
Ant. Єврейськi дiти, носячи оливнi гiлки, зустрiли Господа, взиваючи й промовляючи: “Осанна во вишнiх“.
v. Піднеcіте, князі, ворота ваші, і піднеcітеcя, ворота вічні, і ввійде цар cлави.
Хто єcть цей цар cлави? Гоcподь cил, він єcть цар cлави.
Ant. Єврейськi дiти, носячи оливнi гiлки, зустрiли Господа, взиваючи й промовляючи: “Осанна во вишнiх“.
$Gloria
Ant. Єврейськi дiти, носячи оливнi гiлки, зустрiли Господа, взиваючи й промовляючи: “Осанна во вишнiх“.
_
_
!Пс. 46
Ant. Єврейськi дiти встеляли одежами дорогу й взивали, промовляючи: “Осанна Синовi Давида! Благословенний, хто iде в Iм’я Господнє”.
v. Уcі народи, плещіте руками, викликуйте Богові голоcом радоcти.
Бо Гоcподь – вcевишній, страшний, цар великий по вcій землі.
Ant. Єврейськi дiти встеляли одежами дорогу й взивали, промовляючи: “Осанна Синовi Давида! Благословенний, хто iде в Iм’я Господнє”.
v. Він покорив нам людей і народи під ноги наші.
Вибрав для наc наcліддя cвоє, – краcу Якова, що її полюбив.
Ant. Єврейськi дiти встеляли одежами дорогу й взивали, промовляючи: “Осанна Синовi Давида! Благословенний, хто iде в Iм’я Господнє”.
v. Вийшов Бог cеред окликів, Гоcподь cеред голоcу трубного.
Cпівайте Богові нашому, cпівайте; cпівайте цареві нашому, cпівайте.
Ant. Єврейськi дiти встеляли одежами дорогу й взивали, промовляючи: “Осанна Синовi Давида! Благословенний, хто iде в Iм’я Господнє”.
v. Бо цар цілої землі єcть Бог; cпівайте врозумливо.
Оцаривcя Бог над народами, cидить Бог на cвятім преcтолі cвоїм.
Ant. Єврейськi дiти встеляли одежами дорогу й взивали, промовляючи: “Осанна Синовi Давида! Благословенний, хто iде в Iм’я Господнє”.
v. Князі народів зібралиcя з Богом Авраамовим, бо Божі володарі землі вельми піднеcлиcя.
Ant. Єврейськi дiти встеляли одежами дорогу й взивали, промовляючи: “Осанна Синовi Давида! Благословенний, хто iде в Iм’я Господнє”.
$Gloria
Ant. Єврейськi дiти встеляли одежами дорогу й взивали, промовляючи: “Осанна Синовi Давида! Благословенний, хто iде в Iм’я Господнє”.
!Якщо спів скінчиться раніше роздачі, співи повторюються. Якщо ж роздача скінчиться раніше, переходимо одразу до “Gloria Patri” й повторення антифону.
_
_
!!Читання Євангелія
!По закінченні роздачі галузок столик прибирається, священик омиває руки мовчки. Потім, зійшовши до вівтаря, цілує його посередині та кладе ладан до кадила звичним чином. Диякон кладе книгу Євангелія на вівтар, і все робиться як під час читання Євангелія на Месі. Якщо ж диякона немає, священик робить все як на Месі.
v. Очисти серце моє й уста мої, Всемогутнiй Боже, Котрий уста пророка Iсаї очистив вугiллям палаючим: так само й мене сподоби очистити Твоєю благодатною милiстю, щоб я змiг гiдно звiстити Твоє святе Євангелiє. Через Христа, Господа нашого. Амiнь.
!Диякон бере книгу з вівтаря, і знову клячачи перед священиком, просить від нього благовловення:
D. Пане, вділи благословення.
!Священик відповідає: 
S. Господь нехай буде в серцi твоїм та на устах твоїх, щоб гiдно й належне возвiстив ти Його Євангелiє. В Ім’я Отця і Сина + і Святого Духа. Амiнь.
! І, прийнявши благовловення, цілує руку целебранта. Прийшовши на місце читання Євангелія з іншими служителями, кадилом та світильниками, зі зведеними руками говорить:
$Dominus vobiscum
!! Євангелiє
Продовження ++ святого Євангелія від Матея
R. Слава Тобі, Господи.
!Мт. 21, 1-9
Того часу: коли наблизився Iсус до Єрусалиму, прийшли вони у Витфагiю, коло гори Оливної. Тодi послав Iсус двох учнiв, сказавши до них: “Iдiть у село, що перед вами; вiдразу ж знайдете прив’язану ослицю й осля з нею; вiдв’яжiть i приведiть до мене. А як хтось скаже вам щось, ви вiдповiсте, що Господь їх потребує, але вiн незабаром поверне їх назад.” Сталось це, щоб збулося слово пророка, який говорив: “Скажiть дочцi сiонськiй: Ось цар твiй iде до тебе; лагiдний i верхи на ослицi, – на ослятi, синовi пiдяремної.” Учнi ж пiшли i зробили так, як Iсус звелiв їм: привели ослицю та ослятко, поклали на них одяг й Iсус сiв на неї. Народ же, якого було багато, простеляв свою одiж по дорозi, а iншi зрiзували з дерев гiлки i розкладали по дорозi. Люди, що йшли перед ним i ззаду, кликали: “Осанна Синовi Давида! Благословен той, що йде в iм’я Господнє!”
R. Хвала Тобi, Христе.
S. Нехай словами Євангелія очистяться наші переступи.
!По закінченні Євангелiя піддиякон відносить книгу, щоб її поцілував священик. Диякон не окаджує священика.
_
_
!!Процесія з галузками
!Священик кладе ладан до кадила звичним чином. Диякон, обличчям до народу, говорить:
V. Ходімо в мирі.
! Всі відповідають:
R. В ім'я Христове. Амінь.
_
!І починається процесія. Першим йде кадильщик з запаленим кадилом, за ним другий піддиякон в облаченні, або аколіт чи один з міністрантів, несучи хрест без вельону поміж двох аколітів або міністрантів з запаленими світильниками. За ними слідують клірики по порядку. Останнім йде священик з дияконом та піддияконом, а за ними вірні, тримаючи благовловені галузки.
!Якщо можливо, процесія йде поза церкву, довшим шляхом. Якщо буде інша церква, де зручно провести благовловення галузок, ніщо не заважає зробити це там, і звідти йти процесією до головної церкви.
!Під час процесії можливо співати наступні антифони.
v. Назустріч Відкупителеві йдуть народи з квітами й пальмами і Переможцю в тріумфі воздають гідні почесті: Сина Божого устами народи проповідують, і на хвалу Христові голоси гремлять хмарами: “Осанна во вишнiх”.
_
v. Із Ангелами й юнаками пребудьмо, вірні, переможцю смерті викликуючи: “Осанна во вишнiх”.
_
v. Великий натовп, що зібрався на свято, взивав Господові: «Благословен, Хто йде в ім’я Господнє! Осанна во вишнiх!»
_
!пор. Лк. 19, 37-38
v. Почав увесь натовп тих, що сходили, сильним голосом радісно хвалити Бога за всі чуда, що бачили, кажучи «Благословен цар, що йде в ім’я Господнє! Мир на землі і слава на висотах!»
!По ходу процесії співається наступний гімн. Якщо можливо, всім народом. Дві перші стрічки повторюються, як описано нижче.
_
_
!!Гімн до Христа-Царя
_
! Хор:
v. Слава, хвала i честь Тобi, Царю Христе Вiдкупителю, Якому дiти благочестиво проголосили: Осанна!
! Усі:
Слава, хвала i честь Тобi, Царю Христе Вiдкупителю, Якому дiти благочестиво проголосили: Осанна!
! Хор:
v. Ти Цар Iзраїля, Давидiв прославлений Син, Який йде в Iм’я Господнє, о Царю благословенний.
! Усі:
Слава, хвала i честь Тобi, Царю Христе Вiдкупителю, Якому дiти благочестиво проголосили: Осанна!
! Хор:
v. Собор небесних сил Тебе прославляє на висотах, i смертна людина разом з усiм сотвореним.
! Усі:
Слава, хвала i честь Тобi, Царю Христе Вiдкупителю, Якому дiти благочестиво проголосили: Осанна!
! Хор:
v. Народ Єврейський Тебе зустрiчає з пальмами, i ми до Тебе приходимо з молитвами, обiтницями й гiмнами.
! Усі:
Слава, хвала i честь Тобi, Царю Христе Вiдкупителю, Якому дiти благочестиво проголосили: Осанна!
! Хор:
v. Вони Тобі, що йшов на Страсть, воздавали хвалу, ми Тобі, що Царюєш, складаємо пісню.
! Усі:
Слава, хвала i честь Тобi, Царю Христе Вiдкупителю, Якому дiти благочестиво проголосили: Осанна!
! Хор:
v. Вони Тобі вгодили, хай вгодить і відданість наша, Царю добрий, Царю благий, Котрому все добре до вподоби.
! Усі:
Слава, хвала i честь Тобi, Царю Христе Вiдкупителю, Якому дiти благочестиво проголосили: Осанна!
_
_
Ant. Всі прославляють Ім'я Твоє, промовляючи: «Благословенний, Хто iде в iм’я Господнє. Осанна во вишнiх».
!!Пс. 147
v. Хвали, Єруcалиме, Гоcпода, хвали Бога твого, Cіоне.
Бо укріпив він заcуви воріт твоїх, благоcловив cинів твоїх у тобі,
він забезпечив границі твої миром, і живить тебе поживною пшеницею.
Він поcилає cлово cвоє на землю, cкоро розноcитьcя cлово його;
він дає cніг, як вовну, імлу розcипає, як попіл;
кидає град cвій, як крихти хліба, перед морозом його хто вcтоїть?
Пошле cлово cвоє, і cтопить їх, подме вітер його, і потечуть води.
Проголошує cлово cвоє до Якова, уcтави та закони cвої Ізраїлеві.
Не вчинив він так нікому з народів – і законів cвоїх не виявив їм.
$Gloria
Ant. Всі прославляють Ім'я Твоє, промовляючи: «Благословенний, Хто iде в iм’я Господнє. Осанна во вишнiх».
_
_
v. Виблискуючи пальмами, поклонімося грядущому Господу, зустріньмо Його всі з піснями й співами, прославляючи й промовляючи: «Благословен Господь».
v. Слався, Царю наш, Сину Давидiв, Вiдкупителю свiту, Якого пророки провозвiстили як грядущого Спасителя дому Iзраїля. Тебе Отець послав в свiт як спасительну Жертву, на Яку чекали всi святi вiд початку свiту. А тепер - осанна Сину Давида - Благословений, Хто йде в iм’я Господнє. Осанна во вишнiх.
!Ніщо не заважає тут співати гімни на честь Христа-Царя.
_
_
!При вході процесії до церкви, починаємо останній антифон.
v. Коли Господь входив у святий град, єврейськi дiти, воскресiння Життя провозвiщаючи,
З пальмовими гiлками: ”Осанна“, - викликували: ”на висотах“.
Коли почув народ, що йде Ісус в Єрусалим, вийшли назустрiч Йому.
З пальмовими гiлками: ”Осанна“, - викликували: ”на висотах“.
_
_
!Священик, зійшовши до вівтаря та віддавши йому звичну шану, сходить до нього зі служителями. Ставши між ними й звернувшись до народу, зі зведеними руками буденним тоном читає з книги, яку тримає клірик, молитву на завершення процесії.
$Dominus vobiscum
v. Молімося.
Господи Ісусе Христе, Царю й Відкупителю наш, на чию честь ми, тримаючи ці галузки, співали урочисті хвали; милостиво даруй, щоб куди б не понесли ці галузки, туди прийшла благодать благословення Твого, а всяке бісівське нечестя чи примари зникли, й десниця Твоя захистила тих, кого відкупила. Котрий живеш і царюєш на всі віки віків.
! Всі:
R. Амінь.
!По завершення молитви священик та служителі, віддавши шану вівтарю, знімають червоні шати й вдягають фіолетові.

[Introitus]
!Пс.  21, 20.22
v. Гоcподи, не віддаляй помочі твоєї від мене, уваж на оборону мою. Cпаcи мене з пащі льва, і від рогів однорожців смирення моє!
!Пс.  21, 2
Боже, Боже мій, згляньcя на мене, чому ти покинув мене? Далеко від cпаcення мого cлова гріхів моїх.
v. Гоcподи, не віддаляй помочі твоєї від мене, уваж на оборону мою. Cпаcи мене з пащі льва, і від рогів однорожців смирення моє!

[Oratio]
Всемогутнiй вiчний Боже, Ти, щоб дати людському родовi приклад смирення, вчинив, щоб Син Твiй прийняв плоть i понiс Хрест; милостиво подай, щоб ми сподобилися навчитися з Його страстi та роздiлити Його воскресiння.
$Per eumdem

[Lectio]
Читання з першого послання святого Апостола Павла до Филип'ян
!Флп. 2, 5-11
Брати: Плекайте тi самi думки в собi, якi були й у Христi Iсусi. Вiн, маючи Божу природу, не вважав собi за здобич бути рiвним Богу, але понизив себе самого, образ слуги прийнявши, постав у подобi людини, i з вигляду був, як людина; Вiн упокорив себе, був слухняним аж до смертi, i то хресної смертi. Тому й Бог надзвичайно звеличив Його та дав Йому Iм’я, яке всякого iншого iменi вище, (вклякаємо) аби перед Iм’ям Iсуса поклонилося кожне колiно – i пiднебесних, i наземних, i пiдземних; i щоб кожною мовою визнано було, що Iсус Христос – це Господь, Богу Отцевi на славу.

[Graduale]
!пор. Пс.  72, 24.1-3
Ти тримав мене за правицю мою і радою твоєю ти провадив мене і зо cлавою прийняв мене.
V. Який благий Бог Ізраїля до правих cерцем! А ноги мої мало не захиталиcя, мало не посковзнулиcя cтопи мої. Бо я ревнував беззаконникам, на мир грішників дивлячиcь.
_
!Тракт: Пс. 21, 2-9.18.19.22.24.31.32
Боже, Боже мій, згляньcя на мене, чому ти покинув мене?
V. Далеко від cпаcення мого cлова гріхів моїх.
V. Боже мій, буду взивати до тебе вдень, і не почуєш, і вночі, і це не безумcтво для мене.
V. А ти в cвятині перебуваєш, хвало Ізраїлева!
V. На тебе надіялиcя батьки наші, надіялиcя, і ти визволив їх.
V. До тебе взивали, і cпаcлиcя; на тебе надіялиcя, і не були поcоромлені.
V. Я ж хробак, а не чоловік, поcміховище людей і погорда народу.
V. Вcі, що бачили мене, наcміхалиcя з мене, говорили уcтами, кивали головою:
V. «Він надіявcя на Гоcпода; нехай визволить його, нехай cпаcе його, коли угоден йому».
V. Cамі ж приглядалиcя і гордували мною. Розділили між cобою ризи мої і про одежу мою кидали жереб.
V. Cпаcи мене з пащі льва, і від рогів однорожців смирення моє!
V. Ви, що боїтеcя Гоcпода, хваліте його! Уcе наcіння Якова, проcлавте його!
V. Буде відомий Гоcподеві рід прийдешній. І будуть оповідати про правду його небеса.
V. Народові, що народитьcя, що його cотворив Гоcподь.

[Evangelium]
@:Munda Cor Passionis
_
v.~
@:Evangelium1
Тоді Ісус приходить з ними до місця, яке зветься Гетсиманія, і каже учням: J. Посидьте тут, поки Я піду і там помолюся. C. І, взявши Петра та двох Зеведеєвих синів, почав печалитись і тривожитись. Тоді каже їм: J. Охоплена смутком душа Моя аж до смерті. Залишайтеся тут і пильнуйте зі Мною. C. І, пройшовши трохи далі, впав долілиць, молячись і кажучи: J. Отче Мій, якщо можливо, нехай Мене обмине ця чаша; однак не як Я хочу, а як Ти. C. Повертається до учнів і знаходить, що вони сплять,і каже Петрові: J. Отак не змогли ви й однієї години попильнувати зі Мною? Пильнуйте та моліться, щоб не потрапити у спокусу, бо дух завзятий, а тіло немічне. C. Знову відійшов; удруге почав молитися, промовляючи: J. Отче Мій, якщо ця чаша не може обминути, щоб Я не пив її, нехай буде Твоя воля. C. Повернувшись, побачив, що вони знову спали, бо їхні очі обважніли. Залишивши їх, Він відійшов, знову помолився і втретє повторив ті самі слова. Тоді приходить до учнів і каже їм: J. Ви все ще спите й відпочиваєте? Ось наблизилася година, і Син Людський видається в руки грішників. Встаньте, ходімо, бо наблизився Мій зрадник. C. Він ще говорив, як прийшов Юда, один із Дванадцятьох, а з ним велика юрба з мечами та киями від первосвящеників і старших народу. А зрадник Його подав їм знак, кажучи: S. Кого я поцілую, то Він. Схопіть Його! C. Він відразу підійшов до Ісуса і сказав: S. Радій, Учителю! – C. та й поцілував Його. Ісус запитав його: J. Друже, для чого ти прийшов? C. А ті підступили, наклали руки на Ісуса й схопили Його. І ось один із тих, які були з Ісусом, простягнувши руку, вихопив свого меча і вдарив раба первосвященика й відтяв йому вухо. Тоді каже йому Ісус: J. Поверни свого меча на його місце, бо всі, хто бере меч, від меча загинуть. Чи ти думаєш, що Я не можу вблагати Мого Отця, аби Він дав Мені понад дванадцять легіонів ангелів? Як же тоді збудуться Писання, що так має статися? C. В той час Ісус промовив до юрби: J. Немов на розбійника ви вийшли з мечами й киями, щоб Мене схопити; щодня Я перебував у храмі, навчаючи, і ви не схопили Мене. Це ж усе сталося, аби збулося Писання пророків. C. Тоді всі учні, залишивши Його, втекли. Ті, котрі схопили Ісуса, повели Його до первосвященика Каяфи, де зібралися книжники та старші. Петро ж ішов за Ним віддалік аж до двору первосвященика і, увійшовши всередину, сів зі слугами, щоби побачити, чим то закінчиться. А первосвященики і весь синедріон шукали фальшивого свідчення проти Ісуса, щоби видати Його на смерть, але не знаходили, хоч виступало багато лжесвідків. Нарешті прийшло двоє і кажуть: S. Він говорив: “Я можу зруйнувати Божий храм і за три дні відбудувати”. C. Первосвященик встав і сказав Йому: S. Нічого не відповідаєш на те, що вони проти Тебе свідчать? C. Але Ісус мовчав. І первосвященик сказав Йому: S. Заклинаю Тебе Богом живим, щоб Ти сказав нам, чи Ти Христос – Син Божий. C. Ісус йому відповів: J. Ти сам сказав! Однак Я кажу вам: відтепер ви побачите Сина Людського, який буде сидіти праворуч Сили та який йде на хмарах небесних. C. Тоді первосвященик роздер свій одяг, кажучи: S. Він сказав богохульство! Яких ще потребуємо свідків? Ось, тепер ви почули богохульство! Як вам здається? C. Вони ж у відповідь сказали: S. Він винен смерті! C. Тоді плювали Йому в обличчя та били Його кулаками, а інші били долонями по щоках і приговорювали: S. Пророкуй нам, Христе, хто це Тебе вдарив? C. Петро сидів ззовні у дворі; до нього підійшла одна служниця, кажучи: S. І ти був з Ісусом галілеянином! C. Але він відрікся перед усіма, промовивши: S. Не знаю, що ти кажеш! Коли ж він вийшов до брами, побачила його інша й каже тим, які там були: S. Цей був з Ісусом Назарянином! C. І знову відрікся з клятвою: S. Я не знаю цієї людини! C. Дещо згодом підійшли ті, які там стояли, і сказали Петрові: S. Та ти справді один з них, бо і твоя говірка тебе виявляє! C. Тоді він почав зарікатися і клястися: S. Я не знаю цієї людини! C. І враз заспівав півень. І згадав Петро сказане Ісусом слово: “Перше ніж півень заспіває, ти тричі відречешся від Мене”. І, вийшовши геть, він гірко заплакав. Коли ж настав ранок, усі первосвященики і старші народу скликали раду проти Ісуса, щоб видати Його на смерть; і, зв’язавши Його, повели й передали правителеві Пилату. Тоді Юда, який Його видав, побачивши, що Він засуджений, розкаявся і повернув тридцять срібних шекелів первосвященикам і старшим, кажучи: S. Я згрішив, видавши невинну кров. C. Вони ж сказали: S. А що нам до того? Сам дивися! C. І він, кинувши, срібняки в храмі, віддалився, та пішов і повісився. А первосвященики, узявши срібняки, сказали: S. Не годиться класти їх до скарбниці, бо це ціна крові. C. Порадившись, вони купили на них Гончарське поле, щоб хоронити там чужинців. Тому те поле досі зветься Полем крові. Тоді сповнилося сказане через пророка Єремію, який говорив: “І взяли вони тридцять срібняків – вартість Оціненого, – Того, кого оцінили сини Ізраїля,і дали їх за Гончарське поле, як встановив мені Господь”. Ісус же був поставлений перед правителем. І запитав Його правитель: S. Чи ти Цар юдеїв? C. Ісус відповів: J. Ти сам кажеш! C. Коли первосвященики і старші Його звинувачували, Він нічого не відповідав. Тоді Пилат каже Йому: S. Хіба не чуєш, скільки проти Тебе свідчать? C. Але Він не відповідав йому на жодне слово, так що правитель дуже дивувався. На кожне свято правитель мав звичай відпускати народові одного в’язня, якого бажали. Був же тоді у них відомий в’язень, якого звали Вараввою. Коли вони зібралися, Пилат сказав їм: S. Кого хочете, щоб я відпустив вам, Варавву чи Ісуса,котрий зветься Христос? C. Адже знав, що через заздрощі видали Його. Коли ж він сидів на судилищі, послала до нього його дружина сказати: S. Не май нічого до того Праведника, бо я багато натерпілася нині уві сні через Нього. C. А первосвященики й старші підмовили натовпи, аби просити за Варавву, а Ісуса щоб убити. Правитель озвався і сказав їм: S. Кого з двох хочете, щоб я відпустив вам? C. Вони сказали: S. Варавву! C. Пилат їм відповів: S. А що я маю зробити з Ісусом, який зветься Христос? C. Усі закричали: S. Нехай буде розп’ятий! C. Він же сказав: S. Яке ж зло Він вчинив? C. Та вони ще дужче кричали: S. Нехай буде розп’ятий! C. Побачивши, що нічого не вдіє, а заколот дедалі посилюється, Пилат узяв воду, вмив руки перед натовпом і сказав: S. Невинний я в крові цього! Дивіться самі! C. У відповідь весь народ закричав: S. Кров Його на нас і на наших дітях! C. Тоді відпустив їм Варавву, а Ісуса після бичування видав на розп’яття. Тоді воїни правителя, взявши Ісуса до преторію, зібрали біля Нього всю когорту. І, роздягнувши Його, оповили Його багряним плащем та, сплівши вінок з колючої тернини, поклали Йому на голову, а тростину дали в праву руку і, впавши на коліна перед Ним, глузували з Нього, кажучи: S. Радій, Царю юдеїв! C. І плювали на Нього та, взявши тростину, били Його по голові. А коли наглузувалися з Нього, стягли з Нього багряний плащ, надягли на Нього Його одяг і повели на розп’яття. Виходячи, зустріли чоловіка з Киринеї на ім’я Симон, якого примусили нести Його хрест. Коли прийшли на місце, яке зветься Голгофа, що в перекладі означає Череповище, дали Йому випити вина, змішаного з жовчю, але Він, покуштувавши, не схотів пити. А розіп’явши Його, поділили між собою Його одяг, кидаючи жереб, і, посідавши, стерегли Його там. Над Його головою помістили напис Його провини: “Це Ісус – Цар юдеїв”. Тоді розіп’яли з Ним двох розбійників: одного – праворуч, другого – ліворуч. А ті, хто проходив повз Нього, лихословили Його, похитуючи своїми головами і кажучи: S. Ти, котрий руйнуєш храм і за три дні відбудовуєш, спаси себе самого! Якщо Ти є Син Божий, то зійди з хреста! C. Так само й первосвященики з книжниками та старшими, глузуючи, говорили: S. Інших спасав, а себе самого не може спасти?! Він – Цар Ізраїля; нехай зійде тепер з хреста – і повіримо в Нього. Він поклався на Бога; нехай тепер Його визволить, якщо Він Йому любий, бо адже Він сказав: “Я – Божий Син”. C. Так само і розбійники, розп’яті з Ним, дорікали Йому. Від шостої години по всій землі настала темрява – аж до дев’ятої години. А близько дев’ятої години Ісус скрикнув гучним голосом, кажучи: J. Елí, Елí, лемá савахтáні?, C. тобто: J. “Боже Мій, Боже Мій, чому Ти Мене покинув?” C. Деякі з тих, які там стояли, почувши це, говорили: S. “Він кличе Іллю”. C. І зараз же один із них, підбігши, взяв губку, наповнив її оцтом, настромив на тростину і подавав Йому пити. Інші ж казали: S. Облиш, подивимося, чи прийде Ілля Його спасати. C. Ісус же, знову голосно скрикнувши, віддав духа.
!Всі, розвернувшись обличчям до вівтаря, схиляють коліно та перебувають так деякий час в тиші.
І ось завіса храму роздерлася надвоє – згори додолу; земля затряслася, камені потріскали, гроби повідкривалися, багато тіл святих, які поснули, воскресли і, вийшовши з гробів після Його воскресіння, ввійшли до святого міста і явилися багатьом. А сотник і ті, які з ним стерегли Ісуса, побачивши землетрус і те, що сталося, дуже злякалися й говорили: S. Справді Божим Сином був оцей! C. Було ж там багато жінок, які дивилися здалека; вони йшли за Ісусом з Галілеї, прислуговуючи Йому. Поміж ними була Марія Магдалина, Марія – мати Якова та Йосифа, та мати Зеведеєвих синів. Коли настав вечір, прийшов заможний чоловік з Ариматеї на ім’я Йосиф, який і сам був учнем Ісуса; він прийшов до Пилата й попросив тіло Ісуса. Після чого Пилат наказав віддати. Взявши тіло, Йосиф обгорнув Його чистим полотном і поклав Його до своєї нової гробниці, яку висік у скелі, та, прикотивши до отвору гробниці великий камінь, відійшов.

[Evangelium1]
Мука Господа нашого Ісуса Христа за Матєм
!Мт. 26, 36 - 27, 60

[Offertorium]
!Пс.  68, 21-22
Зневаги очікувала душа моя та нещаcтя. Я дожидав того, хто сумував би зі мною, і не було, і хто потішив би, і не знайшов я. І їcти дали мені жовч, і в cпрагу мою напоїли мене оцтом.

[Secreta]
Даруй, просимо Тебе, Господи, щоб цей дар, принесений перед очi Величi Твоєї, i здобув нам благодать побожностi, i надбав блаженну вiчнiсть. 
$Per Dominum

[Communio]
!Мт. 26, 42
Oтче, коли ця чаша не може минути, щоб Я її не пив – хай буде Твоя воля.

[Postcommunio]
Дiєю цiєї Тайни, Господи, нехай i пороки нашi очистяться, i благочестивi прагнення сповняться.
$Per Dominum

[Munda Cor Passionis]
Очисти серце моє й уста мої, Всемогутнiй Боже, Котрий уста пророка Iсаї очистив вугiллям палаючим: так само й мене сподоби очистити Твоєю благодатною милiстю, щоб я змiг гiдно звiстити Твоє святе Євангелiє. Через Христа, Господа нашого. Амiнь.
D. Пане, вділи благословення.
S. Господь нехай буде в серцях ваших та на устах ваших, щоб гiдно й належне возвiстили ви Його Євангелiє. В Ім’я Отця і Сина + і Святого Духа.
D. Амінь.