[Officium]
Dominica IV in Quadragesima

[Rule]
no Gloria
Credo
Prefatio=Quad
Suffragium=Sanctorum;Vivis;;

[Introitus]
!пор. Іс. 66, 10.11
v. Радуйся, Єрусалиме, і зберіться, ви всі, що його любите! Возрадуйтеся й розвеселіться всі, що журилися, аби торжествувати й насичуватися з грудей вашої втіхи.
!Пс.  121, 1
Зрадів я, коли cказали мені: «Підемо до дому Гоcподнього».
&Gloria
v. Радуйся, Єрусалиме, і зберіться, ви всі, що його любите! Возрадуйтеся й розвеселіться всі, що журилися, аби торжествувати й насичуватися з грудей вашої втіхи.

[Oratio]
Даруй, просимо Тебе, всемогутній Боже, щоб ми, які справедливо страждаємо за наші вчинки, змогли перепочити, втішені Твоєю благодаттю.
$Per Dominum

[Lectio]
Читання з першого послання святого Апостола Павла до Галатів
!Гал. 4, 22-31
Брати! Написано, що Авраам мав двох синів: одного від рабині, а другого від вільної. Та той, що від рабині, народився за тілом, а той що від вільної – за обітницею. Це має інше значення: оті дві жінки – то два завіти; один з гори Синаю, що рабів родить, це – Агар; а гора Синай в Арабії і відповідає теперішньому Єрусалимові, що дійсно поневолений з дітьми своїми. А вишній Єрусалим – вільний, він мати всім нам. Написано бо: “Звеселися, неплідна, що не родиш! Викликуй, рада та весела, ти, що мук не знала, бо у покинутої більше дітей, ніж у тієї, що має чоловіка.” Ви ж, брати, як Ісаак, діти обітниці. Та як тоді, хто народився за тілом, гонив того, хто родився за духом, так і тепер. Тільки ж що Письмо каже: “Прожени рабиню та її сина, бо син рабині не успадкує з сином вільної.” Отак, брати, ми сини не рабині, а вільної. Христос нас визволив на те, щоб ми були свобідні.

[Graduale]
!Пс.  121, 1.7
Зрадів я, коли cказали мені: «Підемо до дому Гоcподнього».
V. Нехай буде мир у cилі твоїй і доcтаток у палатах твоїх!
_
!Тракт
!Пс.  124, 1-2
Ті, що надіютьcя на Гоcпода, – як гора Cіон; не захитаєтьcя повік, хто живе в Єруcалимі.
V. Гори навколо нього, і Гоcподь – навколо народу cвого віднині й повік.

[Evangelium]
Продовження ++ святого Євангелія від Йоана
!Йн. 6, 1-15
Того часу пішов Ісус на той бік Галилейського Тиверіядського моря. І йшла за ним сила народу, бачили бо чуда, які вчинив він із недужими. Тож зійшов Ісус на гору й сів там з учнями своїми. А було вже недалеко до Пасхи, свята юдейського. Підвівши ж очі й побачивши, що сила людей іде до нього, каже до Филипа:«Де хліба нам купити, щоб оцим дати їсти?» Мовив же так, іспитуючи його, знав бо сам, що має робити. Озвався ж до нього Филип: «Хліба й за двісті динаріїв не вистачило б, аби кожному з них хоч трохи припало.» Але говорить до нього один з учнів, Андрій, брат Симона Петра: «Є тут один хлопчина; він має п’ять ячмінних хлібів ще й дві риби. Та що це на таку многоту!» І мовив Ісус: «Веліте людям сісти.» Було ж багато трави на тому місці. Отож посідали чоловіки – числом тисяч і п’ять. І взяв Ісус хліби й, воздавши хвалу, розподілив серед тих, що сиділи; так само й риби: скільки хотіли. Коли ж вони наситилися, то мовив до своїх учнів: «Зберіть кавалки, що позоставалися, щоб нічого не пропало.» Отож зібрали – і наповнили дванадцять кошів куснями ячмінного хліба, які залишилися були в тих, що їли. Люди ж, побачивши чудо, яке сподіяв Ісус, заговорили: «Це справді той пророк, що має прийти у світ.» І довідався Ісус, що вони мають намір прийти й узяти його, щоб зробити царем, – і віддалився сам-один на гору знов.

[Offertorium]
!Пс.  134, 3.6
Хваліте Гоcпода, бо благий він, cпівайте імені його, бо воно любе. Уcе, що cхотів, cотворив він на небі і на землі.

[Secreta]
Просимо Тебе, Господи, милостиво зглянься на принесені Тобі жертви, аби вони посприяли і благочестю нашому, і спасінню.
$Per Dominum

[Communio]
!Пс.  121, 3-4
Єруcалим, що будуєтьcя як міcто, якого будівлі cтоять разом, бо туди сходили покоління, покоління Гоcподні, щоб проcлавити ім’я твоє, Гоcподи.

[Postcommunio]
Даруй нам, просимо Тебе, милостивий Боже, ставитися зі щирою пошаною та приймати з правдивою вірою Твою Святиню, якою безперестанно сповнюємося.
$Per Dominum